Через війну тисячі людей виїхали зі своїх домівок і сьогодні не можуть ані продати, ані використовувати, ані нормально оформити своє майно, що залишилося на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій.

Для багатьох це квартира, будинок, земля, гараж, магазин чи інше нежитлове приміщення, яке фактично “зависло”: доступу немає, розпорядитися ним неможливо, а будь-які дії через окупаційні структури є ризикованими і юридично сумнівними.

Що важливо знати насамперед

За українським законодавством тимчасово окупована територія залишається частиною України, а отже право власності на майно там не зникає лише через окупацію. Україна не визнає легітимними органи окупаційної влади, а видані ними “акти” та “документи” загалом не створюють правових наслідків. Так само правочини щодо нерухомості, вчинені з порушенням вимог українського законодавства, вважаються недійсними. Це означає, що “продаж” квартири або будинку через окупаційні механізми не дає нормального й безпечного правового результату в правовому полі України.

Водночас закон прямо передбачає, що набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, має здійснюватися відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. Тобто оформлювати правові питання щодо такого майна потрібно в українському правовому полі, а не через структури окупаційної адміністрації.

Чи може держава зараз допомогти “реалізувати” таке майно

Якщо говорити прямо, то сьогодні держава не пропонує загального механізму, який дозволив би власнику продати майно на окупованій території, швидко отримати за нього ринкову вартість або “обміняти” таке майно на інше в безпечному регіоні. Натомість існують інші механізми захисту:

1. Фіксація втрати доступу або контролю над майном на ТОТ

Через портал Дія можна подати заяву до міжнародного Реєстру збитків у категорії A3.6 “Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях”. Це стосується як житлового, так і нежитлового майна, якщо власник або співвласник втратив можливість користуватися ним після 24 лютого 2022 року через окупацію. Кожен співвласник подає заяву окремо. Це не є негайною виплатою від України “сьогодні на картку”, але це вже офіційний механізм фіксації збитків для майбутньої компенсації.

2. Подання заяв до міжнародного Реєстру збитків за знищене або пошкоджене майно

Окрім втрати доступу, через Дію існують категорії:

• A3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;

• A3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.

Ці заяви також спрямовані на майбутній міжнародний компенсаційний механізм, а тому надзвичайно важливо не відкладати збір документів і доказів.

3. Державна компенсація в межах єВідновлення — але не для всіх випадків

Українська програма єВідновлення реально працює для частини постраждалих власників. Через неї можна отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно. Але тут є принципове обмеження: якщо майно знаходиться на тимчасово окупованій території, подати заяву в межах цього сервісу наразі не можна. Для територій активних бойових дій така подача доступна. Окремо можна подавати повідомлення про пошкоджене чи знищене майно, щоб зафіксувати факт шкоди.

Крім того, закон про державну компенсацію прямо не поширюється на ті об’єкти, які вже перебували на тимчасово окупованій території станом на 24 лютого 2022 року. Тому для багатьох власників майна на ТОТ основний шлях сьогодні — це не єВідновлення, а саме міжнародний Реєстр збитків та правова фіксація своїх вимог.

4. Податкові пільги

Держава також передбачає полегшення податкового навантаження. За офіційними роз’ясненнями ДПС, право не сплачувати податок на нерухомість мають, зокрема, власники житла на тимчасово окупованій території, а також власники житла, яке стало непридатним для проживання внаслідок війни. Якщо податок усе одно нарахований, варто звертатися до податкового органу за місцем податкової адреси із заявою про звірку даних та застосування пільги.

5. Оформлення прав в українському правовому полі

Навіть якщо майно перебуває на ТОТ, це не означає, що власник позбавлений усіх юридичних інструментів. Українське законодавство дозволяє вирішувати питання права власності поза межами окупованої території. Це може бути важливо для:

• державної реєстрації прав;

• підтвердження права власності;

• спадкових питань;

• виправлення даних у реєстрах;

• підготовки до подання заяв на компенсацію або до майбутніх судових спорів. 

6. Безоплатна правнича допомога

Для внутрішньо переміщених осіб і мешканців ТОТ працює система безоплатної правничої допомоги. Там можна отримати консультацію, допомогу зі складанням документів, а в передбачених законом випадках — і допомогу для звернення до суду. Це особливо важливо, якщо:

• втрачені документи на майно;

• треба встановити юридичні факти;

• потрібно оскаржувати відмову в реєстрації;

• виникли спадкові чи реєстраційні проблеми.

Що робити власнику майна вже зараз

Якщо продати або фактично використати майно зараз неможливо, найрозумніша стратегія — не намагатися “вирішити питання” через окупаційні органи, а максимально зафіксувати своє право та збитки в українському й міжнародному правовому полі.

Практично це означає:

• зібрати всі документи, що підтверджують право власності;

• зберігати фото, відео, листування, довідки, оголошення окупаційних органів, які підтверджують втрату доступу;

• перевірити, чи правильно внесене майно в українські реєстри;

• подати заяву до міжнародного Реєстру збитків;

• якщо майно пошкоджене або знищене і не перебуває на ТОТ — перевірити можливість подання через єВідновлення;

• перевірити питання податку на нерухомість;

• звернутися по безоплатну правничу допомогу або до профільного юриста.

Висновок

Станом на сьогодні Україна ще не має повноцінного механізму, який би дозволив переселенцям швидко компенсувати ринкову вартість майна, що залишилося на окупованій території або стало недоступним через бойові дії. Але вже працюють кілька дуже важливих інструментів: фіксація пошкодження, міжнародний Реєстр збитків, єВідновлення у доступних випадках, податкові пільги, державна реєстрація прав поза межами ТОТ і безоплатна правнича допомога. Саме ці кроки сьогодні формують юридичний фундамент для майбутнього відшкодування та захисту права власності.