Український центр експертизи та оцінки

Поняття комісійної та комплексної експертизи регламентує «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України за №53/5 від 08.10.1998р.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Розмежування функцій експертів при виробництві комплексної експертизи виражається в тому, що кожен експерт проводить дослідження тільки в рамках своєї компетенції, тобто досліджує ті об’єкти і в тих межах, в яких він компетентний, і застосовує ті методи, якими володіє.

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Поділ (виділ частки) нерухомості вважається можливим якщо за результатами поділу в частинах об’єкта, що виділяються співвласникам, є можливість влаштувати ізольовані та забезпечені окремими виходами, як мінімум однокімнатні, житлові квартири, які за своїми показниками (об’ємно-планувальним рішенням, складом приміщень, площею, забезпеченістю інженерним обладнанням тощо) відповідають чинним вимогам нормативних документів.

Оскільки з технічної точки зору забезпечити відповідність таким вимогам при поділі квартири зазвичай неможливо, відповідно поділити (виділити частку) квартири у більшості випадках не можна.

В подібних випадках, або визначається ринкова вартість частки співвласника та викупається іншим співвласником, або визначається порядок користування загальним майном.

Порядок користування квартирою (з технічної точки зору)  це технічна можливість встановлення порядку користування при якому окремі приміщення, зазвичай підсобні приміщення (кухня, санвузол, коридор та інші), квартири виділяються в спільне користування співвласників, а інші приміщення, зазвичай житлові кімнати, виділяються в окреме користування кожного співвласника.

При встановленні порядку користування квартирою кожному із співвласників пропонується в користування конкретна частина квартири, виходячи із його частки в праві спільної власності на нерухомість.

Пунктом 1.13.  «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України за №53/5 від 08.10.1998р. визначено:

«Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів».

Законодавець проводить різницю між додатковою та повторною експертизою.

Згідно п. 1.2.14. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України за №53/5 від 08.10.1998р.  експертами проводяться додаткові та повторні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Стаття 107 ГПК України зазначає:

1. Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
2. За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Пунктом 1.8. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України за №53/5 від 08.10.1998р. передбачено:

“1.8. Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.”

У ч.3 ст. 102 ЦПК зазначено:

“Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.”

Аналогічні норми наявні і в ГПК, КАС та КПК.

Вартість експертизи формується в залежності від об’єму роботи експерта.

На це впливає:

• кількість поставлених на експертизу чи дослідження питань;
• кількості об’єктів дослідження;
• складності експертизи;
• у разі необхідності виїзду експерта на огляд: від відстані об’єкту дослідження та кількості таких виїздів;
• необхідності залучення додаткових спеціалістів, лабораторних досліджень.

Згідно п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерту заборонено самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Зазвичай експертизи у нашій установі проводяться у терміни від трьох робочих днів до місяця, але все залежить від кількості об’єктів дослідження, складності експертного завдання.

Перебіг строку починається з моменту надання усіх необхідних для дослідження документів, оплати вартості експертизи, огляду об’єкту дослідження (у разі необхідності).

Це питання завжди є доволі актуальним для наших клієнтів. У судових спорах дуже часте явище, коли документ з підробним підписом або рукописним текстом опоненти надають в якості доказу до суду в копії.

Рішення МЮ про заборону проведення почеркознавчих експертизи по копіях документів, зафіксоване у Науково-методичних рекомендаціях (рекомендаціях, а не приписах закону!).  Чинне законодавство не забороняє проводити почеркознавчу експертизу по копіях документів. Копія (перш за все – повнокольорова) може відображувати почеркові ознаки досить повно та достатньо для проведення почеркознавчого дослідження (в т.ч. підписів). При цьому питання про придатність зразків документів для дослідження має вирішувати сам експерт, а не суд чи МЮ.

Інша справа – можливість монтажу документа. Проте встановлення факту монтажу не є невирішуваною експертною задачею (див., наприклад, дисертацію Торопової М.В. Криміналістична експертиза встановлення відносної давності виконання реквізитів документів (2014); Черепенько Г.В. Алгоритм попереднього дослідження копій рукописних реквізитів в рамках проведення почеркознавчої експертизи (2020); K Saini, A Singh. The Evaluation of Handwriting Features in Photocopied Signatures. The Internet Journal of Forensic Science. 2008 Volume 4 Number 1; та ін.). Можливість проведення почеркознавчих експертиз по копіях документів передбачена також у Best Practice Manual for the Forensic Examination of Handwriting ENFSI-BPM-FHX-01 Version 02 – June 2018. Членами ENFSI є ДНДЕКЦ МВС України, КНДІСЕ та ХНДІСЕ МЮ України, а також Український НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ.

Таким чином, рішення МЮ про виключення почеркових об’єктів у копіях документів з числа об’єктів судової почеркознавчої експертизи суперечить європейській практиці почеркознавчих експертиз та не тільки стримує відповідні наукові дослідження, але й перешкоджає захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави.

Визначення давності виготовлення документу вирішується в рамках фізико-хімічної експертизи.

Які особливості проведення даної експертизи?

Для проведення експертизи/дослідження потрібно надати:

1) оригінал досліджуваного документа;

2) дозвіл на пошкодження досліджуваних записів або підписів в оригіналах документів, в межах необхідних для проведення дослідження.

При проведенні експертизи використовується руйнівні інструментальні методи дослідження. Експертною методикою передбачено, що для дослідження необхідно близько 4 см штриха запису (підпису).

Діючі експертні методики дозволяють встановити факт невідповідності записів віком до 5 років.

Найбільш точний діагностований діапазон визначення віку записів кульковою ручкою становить 2 роки.

Що стосується встановлення давності  записів виконаних чорнилами (гелевими, ручок-ролерів, струменних принтерів) – це часовий діапазон до 2-х років.

Точність результатів дослідження залежать від фактичних рецептур матеріалів письма та фактичного періоду їх виконання.

Для записів виконаних пастами кулькових ручок можливо:

– якщо записам менше 6-ти місяців, точність визначення 1 міс;

– якщо записам 6-12 місяців, точність визначення 2 міс;

– якщо записи віком 12-24 місяців, точність визначення 4 міс;

– якщо записи віком 2-5 років, точність становить близько 6 міс.

Встановити конкретний день виконання підпису (запису) не можливо.

Строки виконання даної експертизи в середньому 30 – 45 днів.