Людина як носій психіки, яка має визначений процесуальний статус. (обвинувачений, потерпілий, свідок, позивач, відповідач), матеріали справи, продукти психічної діяльності тощо.

проводять психологічну експертизу моральної шкоди, під якою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Психологічна експертиза відбувається у кілька етапів (залежно від виду конкретного дослідження):

1. З’ясування експертних завдань, визначення можливості, порядку та способу їх вирішення. Встановлення підстав, які можуть виключати проведення експертизи.
2. Далі експерт проводить діагностичну бесіду з підекспертною особою. Основою експертної бесіди є спогади підекспертного щодо основних етапів свого життя (біографічна бесіда) у період часу, що передував подіям у справі (провадженні); у період часу, що безпосередньо відноситься до подій у справі (провадженні), та у подальшому. У ході бесіди з’ясовуються: система ціннісних орієнтацій підекспертного, його провідних мотивотворних чинників; коло соціальних зв’язків та особливості взаємовідносин з оточуючими; основні форми діяльності; усталені форми поведінки як у звичайних, так і в проблемних (конфліктних, стресових) ситуаціях; специфіка поведінкового та емоційного реагування у звичній життєдіяльності та у стресових ситуаціях; особливості актуального емоційного стану.
3. Далі підекспертна особа проходить низку психологічних тестів та завдань, за допомогою психодіагностичного інструментарію, які дозволяють отримати інформацію про особистість людини, встановити її індивідуально-психологічні особливості, цілі, мотиви, ціннісні орієнтації, динамічні особливості, специфіку когнітивної сфери, «уразливе місце» у структурі особистості, особливості емоційного стану та емоційного реагування в складних ситуаціях, особливості вольової регуляції та механізми та способи захисної і компенсаторної поведінки, тощо.
4. А вже після цього експерт аналізує отриману інформацію і оформлює висновок психологічної експертизи.

Серед перелічених видів психологічних експертиз  найбільш запитувані є експертизи у справах  щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди та експертизи у справах про спори між батьками про виховання і місця проживання дитини.

1. Чи є у ПІБ зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонування її як особистості та виникли в наслідок…
2. Якщо так, то чи завдані ПІБ страждання (моральна шкода), за умов ситуації, що досліджується за справою?
3. Якщо ПІБ завдані стражданні (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані стражданні (моральну шкоду)?

Завданнями експертного дослідження особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації є:

• встановлення наявних психологічних відносин та ступінь прив’язаності дитини до кожного із батьків (інших родичів, які приймають участь у спорі / проживають з дитиною разом / заявляють право на опіку чи піклування);
• стану та особливостей психічного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей дитини; дійсного ставлення до дитини кожного із батьків (або осіб, які приймають участь у спорі);
• стану та індивідуально-психологічних особливостей батьків, їх батьківських настанов, стилю та способу виховання та впливу зазначеного на всебічний розвиток дитини;
• впливу сімейного конфлікту на емоційний стан і психічний розвиток дитини;
• здатності дитини до прийняття вільні від впливу з боку батьків або третіх осіб рішень.

Зазначається доцільність проведення експертного психологічного обстеження дитини, починаючи не раніше ніж з дошкільного віку (від 4 років, з урахуванням вікових особливостей дитини).

позивача по справі) відбулися негативні зміни у її оптимальному психічному стані, у її звичайній діяльності та соціальній адаптації тощо.

До компетенції судового експерта-психолога при психологічному дослідженні у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди не відноситься вирішення питань етичного, філософського, медичного (у тому числі – психіатричного), правового характеру.

• встановлення наявності/відсутності психотравмувального впливу ситуації, що розглядається (розслідується) у справі (провадженні), на підекспертну особу;
• встановлення наявності/відсутності психічних (на моральному рівні) страждань підекспертної особи, їх характеру, ступеня інтенсивності та тривалості впливу на основні сфери її життєдіяльності;
• визначення орієнтовного розміру відшкодування моральних страждань.

Забезпечення прибуття дитини на психологічне обстеження покладається на того з батьків (іншої дорослої особи, наприклад, опікуна), з ким дитина проживає.

Разом із тим, слід зазначити, що присутність батьків (тим паче обох одночасно, враховуючи існування суперечностей між ними) або офіційного опікуна під час процедури психологічного обстеження дитини може мати суттєвий (прямий чи побічний) вплив на її міркування, вислови та стереотипи поведінки, що є небажаним.

Наведене обумовлює доцільність проводити процедуру дослідження за наступними окремими етапами:

– проведення психологічного обстеження кожного з батьків (інших дорослих, які заявляють права на участь у вихованні дитини та піклуванні про неї) окремо;

– проведення психологічного обстеження дитини без присутності дорослих задля уникнення стороннього впливу на її психологічні прояви;

– проведення психологічного дослідження особливостей взаємодії дитини із кожним дорослим окремо.

Враховуючи значний проміжок часу, необхідний для проведення таких досліджень, процедуру психологічного обстеження осіб доцільно проводити у кілька днів, про що сторони попереджаються експертом у межах клопотання про забезпечення обстеження підекспертних осіб із вказівкою на дату, час та місце проведення дослідження.

Рекомендовані питання на експертизу:

• Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (зазначити, якщо треба, одного чи обох із них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
• Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
• Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

Додаткові питання на експертизу:

1. Чи спроможний ПІБ (дитина), 00.00.00 року народження, з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку ставленню кожного з батьків до нього, виявляти прихильність до когось з батьків?
2. Яке справжнє ставлення дитини до батька (ПІБ), матері (ПІБ)?
3. З ким (з батьком чи матір’ю) дитина хоче проживати?
4. Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?
5. 5. Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
6. Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька – ПІБ, особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
7. Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості матері – ПІБ, особливості її виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
8. Якими є психологічні рекомендації для забезпечення найліпших інтересів дитини (П.І.Б.) з психологічної точки зору?

У випадку необхідності  проведення психологічної експертизи, Ви можете звернутися до атестованих експертів ТОВ «Український центр експертизи та оцінки», які допоможуть сформулювати питання на експертизу відповідно до поставленої задачі,  нададуть попередню безкоштовну консультацію щодо доцільності проведення експертизи та проведуть експертизу на високому науково-методичному рівні.