Підпис є одним з найважливіших реквізитів документа, що надає йому юридичну силу, а підробка підпису є одним з найпоширеніших способів фальсифікації документів і встановлення в ході експертизи цього факту часом є вирішальним аргументом.
Експерти – почеркознавці встановлюють:
- конкретного виконавця рукописного тексту, підпису, цифрового запису;
- умови, в яких виконувались документи: фізичний стан підписанта, його поза під час письма, навмисне спотворення почерку, наслідування почерку певної особи під час складання документа, тощо.
Почеркознавча
експертиза
Що необхідно для проведення почеркознавчої експертизи?
По-перше, об’єкт дослідження: рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові) та підписи. Досліджувані документи можуть бути як в оригіналах так і в копіях.
По-друге, порівняльний матеріал, а саме зразки підписів чи рукописних текстів. Зразки почерку мають різні характеристики та поділяються на вільні, умовно-вільні, та експериментальні.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами;
Умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов’язаними зі справою, так і не пов’язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв’язку з призначенням такої експертизи.
Достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків рукописних записів та підписів особи визначаються експертом у кожній конкретній ситуації.
Почеркознавча експертиза вирішує наступні питання:
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган, який призначив експертизу, повинен пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім’я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.
Вільні зразки по змозі повинні відповідати об’єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
У разі неможливості пред’явити зазначені зразки (смерть виконавця, від’їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Практичні рекомендації експертів при відборі зразків рукописного тексту, підписів:
- В документі на проведення експертизи уточнювати, в якій ситуації підписувався документ (на столі, на сумці, у висячому положенні на папці, один лист або ціла пачка і т.д.);
- Бажано надавати вільні зразки близькі за часом виконання об’єкту, який досліджується; за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка, тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням;
- У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка
- Якщо аналізується підпис жінки до зміни прізвища, необхідні старі зразки підпису;
У разі наявність захворювань у виконавця рукописного тексту/підпису, яке може вплинути на почерк, до матеріалів надати медичну довідку
