Лінгвістична експертиза – це спеціальне дослідження текстових матеріалів, або інших об’єктів мовлення, котре має дослідити питання, що виникають при судових розглядах.
Виникають випадки, коли під час розгляду судових справ чи досудових розслідувань, виникає необхідність у проведені лінгвістичної експертизи. Адже мовлення чи письмові тексти є важливою доказовою базою у розкритті певних справ.
Авторознавчою експертизою вирішуються:
- ідентифікаційні завдання (встановлення або диференціація) автора письмового мовного повідомлення;
- діагностичні завдання (розпізнання психофізіологічного стану автора (виконавця) тексту; встановлення ознак операційної напруги; розпізнання патології мовно-розумових процесів);
- класифікаційні завдання (встановлення статі, віку, освітнього рівня; встановлення професійної належності та соціального стану автора тексту);
- ситуаційні завдання (встановлення фактів складання тексту у співавторстві; факту навмисного викривлення писемного мовлення; складання тексту однією, а виконання іншою особою (виконання тексту під диктовку або шляхом переписування).
Лінгвістична
експертиза
Предмет лінгвістичної експертизи
Фактичні дані про особу автора (чи виконавця) тексту та умови складання мовного повідомлення, що встановлюються експертом на основі спеціальних знань при дослідженні документів та інших матеріалів.
Об’єктами експертизи є:
- усне мовлення;
- письмові матеріали;
- фонетичні значення;
- невербальні засоби комунікації.
Завданнями лінгвістичного аналізу є:
Лінгвістичну експертизу застосовують у справах, які стосуються порушення авторських прав, захисту честі і гідності людини, розпалювання міжнаціональних конфліктів, закликах до порушення влади. Коли розглядають погрози життю та здоров’ю, введення в оману, а також невідповідність чи незаконність різноманітних документів.
Кінцевою метою при експертизі є письмовий висновок експерта, який займається дослідженням різних питань для їх роз’яснення слідству або суддям.
Задля здійснення цієї експертизи, експерт має бути фахівцем у мовознавчій галузі. А також мати відповідні дозволи на експертну роботу. Це є одними з обов’язкових умов.
Висновок лінгвістичної дослідження, під час судового засідання, вважається повноцінним доказом, відтак від експерта, який її проводив, очікують чітку та аргументовану відповідь на ті питання, що йому довелося досліджувати. Якщо ж висновок фахівця комусь здається некомпетентним, його зможуть визнати доказом, що є неприйнятним для слідства і, взагалі, не використовувати при розгляді справи. Відтак, обвинувачений зможе уникнути відповідальності, або ж навпаки, може постраждати безневинна людина.
Проводити експертизу у лінгвістичній сфері має фахівець, котрий чітко усвідомлює наслідки своєї діяльності.
- Повідомляючи, який текст (письмовий чи усний) надається на дослідження, потрібно вказати, з яких слів починається та якими словами він закінчується, а якщо на експертизу надається частина (фрагмент, висловлювання) тексту, то потрібно вказати, що дослідженню підлягає саме частина (висловлювання), а не весь текст, та процитувати його, або вказати, з яких слів він починається та якими словами закінчується, але, разом з тим, надати текст у повному його викладі включно із досліджуваним фрагментом (висловлюванням).
- У випадку, коли на дослідження надається усномовленнєві тексти (промови, інтерв’ю, розмови), замовник проведення семантико-текстуальної експертизи, разом із їх аудіо- чи відеозаписом, зафіксованим на будь-якому носії інформації, надає дослівне текстове відтворення (стенограму) змісту об’єктів дослідження з відповідними вказівками на важливі для інтерпретації змісту екстралінгвістичні фактори (сміється, плаче, кричить, штовхає, хитає головую і т.п.) та наявність
у висловлюваннях учасників аудіо- відеозаписів нерозбірливих слів або висловів. - На дослідження можуть надаватися якісні копії текстових матерів або скриншоти веб-сторінок інтернет-сайтів.
Усі досліджувані об’єкти мають бути відповідно упаковані, опечатані та засвідчені у передбаченому законодавством порядку.
